27 липня. Цей день в історії

цей-день-в-історії
Події дня:
365 років тому (1649), зазнавши поразки під Староконстянтиновом і Меджибожем, польське військо, очолюване Яремою Вишневецьким, відступило до Збаржа (тепер Тернопільська обл.). Услід полякам під Збарж підійшли головні козацькі сили й татарський загін хана Іслам-Гірея ІІІ, який воював на боці Б. Хмельницького. 27 липня (за ст. стилем) 1649 року українські війська провели генеральний штурм м. Збаржа, внаслідок чого польське військо опинилося в безнадійному становищі. Були втрати і з українського боку: в ході боїв за місто загинув корсунський наказний полковник Н. Морозенко, був тяжко поранений вінницький полковник І. Богун. На допомогу обложеним у фортеці полякам виступив з-під Любліна польський король Ян ІІ Казимир з 30-тисячним військом. Богдан Хмельницький, залишивши під Збаржем частину козацьких полків під командуванням генерального обозного І. Черняти, з головними силами рушив назустріч королівській армії під Зборів, де 5-6 серпня відбулась запекла битва, в якій польські війська зазнали великих втрат і підсумком якої став Зборівський мирний договір, укладений між гетьманом України Б. Хмельницьким і польським королем Яном ІІ.

95 років тому (1919) РНК УСРР було затверджено статут Української державної академії мистецтв – першого вищого художнього навчального закладу Радянської України.

95 років тому (1919) під час конфлікту з отаманом Н. Махно у с. Сентово на Харківщині було вбито отамана Григор’єва (Григоріїв Микола Олександрович). В середині липня отамани Н. Махно і Григор’єв уклали між собою союз з метою об’єднання повстанських сил. Григор’єв став командувачем об’єднаних сил, а Н. Махно – головою Реввійськради. Проте союз виявився короткочасним. Після загибелі отамана деякі загони його військ приєднались до повстанців Нестора Махна, а більшість під ударами більшовиків і денікінців розсіялась.

70 років тому (1944) під час Львівсько-Сандомирської операції війська 1-го Українського фронту визволили від гітлерівців Львів і Станіслав (Івано-Франківськ).

50 років тому (1964) провідний льотчик-випробувач КБ Яковлєва В. Мухін здійснив експериментальний політ на літаку Як-36 – першому радянському літаку вертикального взльоту і посадки.

12 роковини (2002) Скнилівської трагедії. Під час повітряного шоу, присвяченого 60-річчю 14-го авіаційного корпусу ВПС України, на військовому летовищі Скниліва під Львовом зазнав катастрофи і упав на глядачів військовий літак Су-27; загинуло 77 чоловік, у тім числі 28 дітей (загалом постраждало понад 500 людей).

Ювілеї дня:

85 років від дня народження Івана Федоровича Гнатюка (1929–2005), українського поета. Автор збірок «Паговіння», «Калина», «Жага», «Дорога», «Чорнозем», «Благословенний світ» та ін. Іван Гнатюк відомий і як чудовий перекладач білоруських, польських та серболужицьких поетів. У 1998 році опублікував книгу споминів «Стежки-дороги», за яку удостоєний звання лауреата Національної премії ім. Т.Г. Шевченка (2000). За словами Леоніда Талалая, «Іван Гнатюк належить до тих небагатьох сучасних українських поетів, які не лише своєю творчістю, а й життям стверджували духовність нації і сприяли її піднесенню. Це той рідкісний випадок, коли Доля митця стає його Музою, а Муза Долею…» У 1949 році 20-річного Івана Гнатюка, молодого поета, учня Кременецького педагогічного училища було заарештовано органами КДБ і засуджено на 25 років покарання, яке він відбував у спецтаборах на Колимі. Втім, ані Сибір, ані важка хвороба не зламали волю письменника і не знищили його любов до рідного слова. Після повернення у 1956 році на батьківщину він був під постійним наглядом КДБ, але продовжував писати.

110 років від дня народження Людмили Володимирівни Руденко (1904–1986), вітчизняної шахістки, міжнародного гросмейстера, міжнародного майстра серед чоловіків, заслуженого майстра спорту СРСР. Друга в історії шахів і перша серед радянських шахісток чемпіонка світу (1950–1953). Чемпіонка СРСР (1952), багаторазова чемпіонка Москви, Ленінграда. Родом із Лубнів (Полтавська обл.), упродовж деякого часу жила в Одесі. З 1926 року – у Москві, з 1929 і до кінця життя – у Ленінграді. За фахом економіст-плановик.

матеріали використані з сайту: wikipedia.org