В Воронежi зiбрали ще одну книгу-довiдник про жертв полiтичних репресiй в 30-40-х роках минулого столiття

книга памяти 2

Вийшов з друку другий том Книги Пам’яті жертв політичних репресій Воронезьської області. В публікації, підготовленій співробітниками КУВО «Державний архів громадсько-політичної історії Воронезьської області», містяться відомості про п’ять тисяч мешканцiв Воронежщини, репресованих за політичними мотивами в 30-40-х роках минулого століття.

Навiть швидкий огляд показав, що майже третина заарештованих записанi за нацiональнiстю українцями, а переважна бiльшiсть з них – селяни-одноосiбники.

Так, селянин Пилип Бабенко (1877 року народження) з села Блакитна Криниця Новокалитвянського (тепер — Розсошанського району), українець, одноосiбник, був заарештований 2 липня 1930 року, а 3-го березня 1931 року трiйкою ОГПУ засуджений до «вищої мiри покарання».

А Василь Бакарас (1884 р.н.) з хутора Андрiївки Вiльховатського району, українець, хоч i був колгоспником, а в 1935 роцi також був засуждений трiйкою ОГПУ до «вищої мiри покарання» як «ворожий елемент».

Дмитро Багнюк (1916 р.н.) з хутору Коновалового Волоконiвського району (тепер — Бiлгородчина), українець, був студентом Розсошанського птахотехнiкуму. Заарештований в 1935 роцi i засуджений особливою нарадою НКВС до трьох рокiв виправно-трудових таборiв.

Невiдомо, яким чином опинився на Воронежщинi Микола Бойчук, колишнiй вояк польського вiйська, що народився в 1911 роцi в селi Торновець-Лiсна (тепер — Лiсна Тарновиця Надвiрнянського району, що на Iвано-Франкiщинi), але хвиля полiтичних репресiй його також не оминула. Бiльше того, довiдник повiдомив, що вiн був заарештований 28 травня 1934 року, але «вiдомостi про закриття, припинення або iншi рiшення по справi в архiвi вiдсутнi».

Перегортаючи сторiнки довiдника, можна знайти немало тих, хто народився на територiї України. Так, Якiв Бойко (1889 року народження) був походженням з села Сiверцi, що на Київщинi. Мешкав в Розсошанському районi Воронезьської області. Заарештований 6 грудня 1935 року i засуджений особливою нарадою НКВС до п’яти рокiв виправно-трудових таборiв. Федiр Iльченко, що народився в 1890 роцi в селi Хвiстiвцi Плiсецького району Чернiгiвщини, мешкав в Панiнському районi Воронежщини, заарештований 3.08.1937 року, а 25 вересня засуджений до розстрiлу. Вирок виконано 4 жовтня 1937 року.  Агей Бурлаков народився в 1892 роцi в селi Риб’янцеве Новопсковського району Луганської областi, був священиком церкви села Солдатського Острогозьського району (прим. церква сбереглась i зараз вiдновлюється), був заарештований 13 грудня 1937 року, трiйкою ОГПУ засуджений до «вищої мiри покарання». Вирок виконано вже 26 грудня 1937 року…

Додамо, що в Книзi пам’ятi зазначенi дати реабiлiтацiї кожного з засуджених (ця робота була зроблена в перiод 1989 — 2005 рокiв).

В передмовi до видання губернатор Воронезьської областi Олексiй Гордєєв, зокрема, зазначив: «Время не может заглушить горечь утрат, искупить страдания людей. Восстановление доброго имени тех, кто попал в жернова политических репрессий, имеет огромное значение не только для семей невинно пострадавших, но и для каждого из нас. Ведь бережно храня память о прошлом, мы можем отстаивать историческую справедливость и строить будущее».

Всього в КУВО «Державний архів громадсько-політичної історії Воронезьської області» знаходиться на зберіганні близько 37 тисяч архівно-слідчих справ, по яких пройшли більш як 47 тисяч осіб. У книзі опубліковані короткі біографічні відомості і фотографії, що збереглися. Детальнішу інформацію про кожного репресованого родичі можуть взнати в архіві. Електронну версію другого тому Книги Пам’яті можна скачати на Порталі архівної служби Воронезьської області Росiйської Федерацiї.