Дослiдження про англомовну українську лiтературу Америки

Досить рiдко на Воронежчинi виходять книжки українською мовою, а тим бiльше – мiсцевих авторiв. В XXI столiттi це, йомовiрно, був перший такий досвiд. Книга «Ameryka & Україна: література і ідентичність» вийшла за авторством Максима Кирчанова, доктора iсторичних наук, доцента катедри регiонознавства та економiки зарубiжних країн факультету мiжнародних вiдносин Воронезького державного унiверситету. Ця книга – про дослiдження феномену англомовної української літератури, авторами якої були ті письменники для, яких англійська мова була нерідною чи, була рідною тільки в другому або третьому поколінні.

Школа в Чикаго
Фото з архiву української школи в Чiкаго (США.)

Ось як сам Максим Кирчанiв розповiв про свою роботу в передмовi до книги:
— Як і коли у мене виникла ідея написати цю книгу? Однозначно відповісти на це питання я не можу. Моя кандидатська дисертація була присвячена історії латиського національного руху, а українська історія не входила на тому етапі в сферу моїх інтересів. Мій прихід в українські студії був своєрідною випадковістю – в 2003 році я закінчив історичний факультет Воронезького державного університету і вступив до аспірантури на факультет міжнародних відносин. У перший рік мого навчання в аспірантурі факультет організував конференцію, присвячену проблемам україно-російських відносин. Тоді я написав свою першу статтю про Україну. У 2004 році ми провели другу конференцію. Окрім цього, в 2004 і 2005 роках я брав участь в літніх школах в Дніпропетровську, які були присвячені проблемам поліпшення викладання міжнародних відносин в університетах. Коли я туди їхав, я менше всього думав про викладання міжнародних відносин. Набагато більше мене цікавила сама Україна. З цих двох поїздок до України я привіз більше ста книг на українській мові. Після першої поїздки і відбулося моє своєрідне «повернення» в українську мову, хоча назвати себе носієм української мови і культури я не можу. Поверхневе знання української культури – хвороба багатьох представників української діяспори. Саме тому я і вибрав таку тему для своєї книги – проблеми ідентичності і літературної творчості авторів українського походження, які не пишуть на українській мові. Я писав цю книгу поступово. Стимулом був мій інтерес до історії латиської еміграції в Канаді. Ще будучи студентом я прочитав декілька статей в литовському діяспорному часописі «Lituanus» про литовську і латиську екзильну літературну традицію. У Дніпропетровську я мав нагоду слухати лекції професора Московського Державного Інституту Міжнародних Відносин (Університету) Ірини М. Бусиґіної, присвячені деяким аспектам канадського федералізму і багатокультурної політики. Важко прослідити прямий зв’язок між проявами цього періодичного інтересу, між явищами, майже не зв’язаними, і цією книгою, але мені здається, що без цього мого інтересу до балтійських студій і тих шести тижнів проведених в Україні, книги могло б і не бути. З iншого боку, я не філолог, а історик, хоча деякі мої дослідження і присвячені проблемам розвитку української літератури, її зв’язку з національним рухом і національною ідентичністю. Що стосується безпосередньо цієї книги – скажу декілька слів. Взимку 2004 року випадково в інтернеті, на сайті українського часопису «Ї», я прочитав статтю про канадську письменницю українського походження Дженіс Кулик Кіфер. Не знаю чому, але ця тема мене зацікавила. Потім я поступово почав збирати матеріял про американських і канадських письменників українського походження. Пізніше, завдяки допомозі і порадам моїх канадських колег професора Максима Тарнавського і Лізи Ґрекул, моя книга стала знаходити вже конкретні форми.

Книга писалася довго, уривками, більше двох років. В своїй книзі я торкнувся лише одного з дискурсів історії української діяспори. Вже на кінцевій стадії роботи, у мене виникла ідея написати другу частину, присвячену політичній історії української діяспори в Канаді – не політичній історії національного руху, а історії явищ, які майже невивчені – історії політиків правої і лівої орієнтації, які змогли успішно інтегруватися в канадський і американський політичний простір. А така інтеграція була неможлива без асиміляції, визначеного розриву з українською громадою.

Сподіваюся, що ця книга буде тільки початком…
Повний варiант книги читайте тут.

Кирчанів М.В. Ameryka & Україна: література і ідентичність / М.В. Кирчанів. – Вороніж, 2010. – 162 с.