5 вересня. Цей день в історії

цей-день-в-історії-1
Міжнародний день благодійництва. Проголошений резолюцією ГА ООН від 17 грудня 2012 року (затверджений 7 березня 2013 року) з метою заохочення діалогу між людьми, що належать до різних цивілізацій, культур і релігій, а також солідарності зі знедоленими. Приурочений до дня пам’яті Терези Калькуттської.

День Матері Терези Калькуттської. Проголошений Римо-католицькою церквою 19 жовтня 2003 року на честь Матері Терези (1910-1997), місіонерки Римо-католицької церкви, відомої своїм подвижництвом у справах доброчинності, однієї з засновниць (1950) і настоятельок Ордену милосердя, лауреата Нобелівської премії миру (1979) «за допомогу стражденному людству».

Події дня:

85 років тому (1929) преса повідомила про відкриття у Харкові перших «кіосків Наркомпоштелю» для надання безкоштовних і платних довідок (адреси громадян, номери телефонів приватних осіб та організацій, відомості про тариф поштово-телеграфних послуг, рух транспорту тощо).

75 років тому (1939) в містах і селищах УРСР пройшли «чапаєвські дні», приурочені до 20-річчя з дня загибелі Чапаєва. На підприємствах, в установах було проведено збори, бесіди про життя «легендарного червоного командира», у частинах Чапаєвської стрілецької дивізії організовано показові кінно-спортивні змагання.

Ювілеї дня:

135 років від дня народження Івана Андрійовича Киреєнка (1879–1971), українського вченого у галузі будівельних матеріалів і технології бетону, професора, доктора технічних наук, заслуженого діяча науки і техніки УРСР. Автор праць з питань технології бетонних, кам’яних і штукатурних робіт в зимових умовах, раціональних методів підбору складу бетону, теорії застосування дрібних пісків у бетонах. Народився І.А. Киреєнко в селищі Бахмач (нині місто), що на Чернігівщині. Батько його був родом з обіднілої української старшини. Середню освіту Іван здобув у Чернігівській гімназії. Вчителі були вимогливими. Наприклад, викладач латинської мови любив повторювати учням: «П’ятірку я ставлю Богу, собі четвірку, а вам одиницю». Коли хлопцеві виповнилося 12 років, він уже почав давати уроки вступаючим до гімназії, і, отримуючи скромні прибутки, відмовився від матеріальної підтримки, яку йому надавала мати. Він любив займатись столярною справою, набір інструменту завжди зберігався в ящику його стола, навіть і тоді, коли він став відомим ученим. Потім був Київський політехнічний інститут, навчання у професорів Є.О. Патона, К.Г. Дементьєва, С.Л. Тимошенка. Вже студентом Киреєнко виявив неабиякі здібності до інженерної справи, тому йому запропонували тему для дипломного проекту, що була під силу зрілому інженеру. Він став одним із перших в Росії студентів-будівельників, що спеціалізувалися на вивченні нового будівельного матеріалу – залізобетону. Після закінчення інституту молодий інженер працював на будівництві шляхів та інженерних споруд у Київському округу шляхів. З 1913 року жив у Києві, майже 70 років викладав у столичних вишах, у 30-х роках очолював Київський інженерно-будівельний інститут у Києві.

85 років від дня народження Віктора Григоровича Бєляєва (1929–2008), українського літературознавця, критика

джерело: wikipedia.org